• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Краєзнавчий гід
• Cторінками історії Коростенщини

Коростень - надзвичайно цікаве і гарне місто, якому вже більш як 1300 років. Невелике за розмірами, воно має древню та славну історію.

За час свого існування Коростень пережив багато злетів та падінь. Його брали приступом, спалювали у вогні, та воно підіймалось з попелу, знову відроджувалось ще кращим і міцнішим.

Із глибин історії до нас дійшли імена князів Мала, Олега, княгині Ольги, долі котрих були тісно пов’язані з містом Коростень. Подальша історія міста знайомить з багатьма славетними людьми. Вони становили славу міста, як великі воїни-захисники землі древлянської, як відомі спортсмени, скульптори, діячі науки та мистецтва. Їх імена втілені в пам’ятниках та монументах, які встановлені на вулицях та площах Коростеня.

Наше місто, яке було повністю зруйновано під час Другої світової війни, не може похвалитися старовинними архітектурними пам'ятками. Збереглися лише стародавні іскоростенські городища з укріпленими валами й ровами, що розкинулися на високих скелястих берегах ріки Уж. Одне з них – Червона гірка. Тут знаходиться Замчище, древнє поселення древлян, де, за твердження археологів, була резиденція древлянського князя Мала. На цьому місті знайдено сліди пожежі й великої січі, яка на думку вчених, найімовірніше сталася під час штурму непокірного Іскоростеня дружинниками княгині Ольги.

У центрі міста розташовані історичні могильники-кургани VІІІ – Х століття — по суті давні захоронення.

Основною природною пам'яткою міста є купальня давньоруської княгині Ольги. Розташована на річці Уж в центральному парку ім. М. Островського. Являє собою красиву розсип гранітних валунів по відносно неглибокій річці, виступ однієї зі скель за своєю формою нагадує ванну. Під цією кручею Ольга й вибрала місце для купальні.

Поруч з Ольжиною купальнею на прекрасному валуні, у розкішному князівському одязі з річковою лілією в руці – символом ніжності, жіночності та вроди, гордо стоїть скульптура Рівноапостольної Київської княгині Ольги (автор — І. Зарічний). Цей пам’ятник було встановлено до 1020 річниці хрещення Київської Русі в 2008 році, в знак прощення та християнської духовності, адже Княгиня Ольга покаялася у скоєному (в 945 році знищила древнє місто у вогні) та після прийняття хрещення стала часто приїздити і мешкати в Іскоростені.

Починаючи з 2009 року, щорічно, 24 липня в день Рівноапостольної княгині Ольги, першої православної святої на Русі проводиться Міжнародний фестиваль авторської православної пісні «Утренняя заря». Фестиваль збирає авторів та виконавців авторської пісні з різних міст України, Росії та Білорусі. Неповторність фестивалю у тому, що він відбувається на скелястому березі річки Уж, поруч з пам’ятником Княгині Ольги. Особливістю є пряма трансляція концерту в інтернеті.

Мабуть чи не на самому високому місті в Коростені на кручі над річкою Уж, на місці древнього городища височіє десятиметровий пам’ятник древлянському князю Малу, який був встановлений у 2005 році з нагоди 1300-річчя міста, як символ незламності і нескореності міста (скульптор І.Зарічний). Мал зображений у вигляді воїна в давньоруських обладунках, який спирається на важкий меч. Шолом, меч, надрукав’я та орнамент на чоботях вкриті позолотою.

Князь Мал належав до місцевої династії і правив древлянською землею, під його проводом жителі стародавнього Іскоростеня підняли перше у Європі антифеодальне повстання проти князя Ігоря, а потім захищали місто від дружинників Київської княгині Ольги.

В міському парку ім. М.Островського на головній його алеї у 2010 році встановлено двоскульптурну композицію древлянської княгині Малуші та її малолітнього сина великого князя Хрестителя Київської Русі – Володимира. На думку деяких істориків (зокрема, М. Грушевського) Малуша була дочкою древлянського князя Мала. Коли княгиня Ольга спалила Коростень, вона забрала Малушу ключницею до Києва. Там вона народила Володимира, майбутнього великого київського князя. Дочка князя Мала постає як вічна Берегиня древлянського роду.

В 2009 році на центральній площі міста був відкритий "Пам'ятний знак на честь 420-ї річниці надання Магдебурзького права місту Коростень» (автор – В.Козаренко). Історія місцевого самоврядування в Коростені почалася в далекому 1570 році, коли Прокопій Мержевицькій, на той час голова стародавнього Іскоростеня (власник маєтку Іскоростень), подав прохання в велике князівство Литовське про надання містечку Магдебурзького права. 22 травня 1589 року литовським князем Сигизмундом III це право було надано, а це значить, що місто довело своє право на самоуправління, свою спроможність жити на власний розсуд. Таких міст було не так багато в Україні.

Памятний знак герба України тризуб встановлений в 2006 році у скверику біля коростенського залізничного вокзалу. Місце для нього обрали не випадково: тризуб як малий герб Української Народної Республіки був схвалений 12 лютого 1918 році в Коростені саме на цьому місці, коли після захоплення більшовиками Києва Центральна Рада переїхала спочатку до Житомира, а потім в Коростень.

В радянський період у місті з'являлися пам'ятники майже виключно на відзначення нової, радянської історії Коростеня. Особлива увага була приділена бурхливим подіям 1920 –х рр. та Великій Вітчизняній війні. Це пам'ятники Зачинателям Всеукраїнського страйку залізничників, комсомольцям 20-х років, пам'ятник легендарному комдиву Миколі Щорсу та письменнику Миколі Островському, який в роки громадянської війни воював під Коростенем.

В роки Великої Вітчизняної війни Коростень двічі ставав форпостом, який надовго затримував фашистські війська. Жителі міста памятають і шанують пам’ять захисників і визволителів міста. Про це свідчать пам'ятки: величні Кургани Слави на честь визволителів міста, братські могили воїнів Радянської Армії, які полягли в боях за Коростень, пам’ятник двічі Герою Радянського Союзу, Народному Герою Югославії, коростенцю генерал-лейтенанту Семену Антоновичу Козаку.

Безсмертним пам'ятником героїзму наших бійців став підземний командний пункт Коростенського укріпрайону №5, який став неприступною фортецею над Ужем у 1941 р. та в листопаді 1943 року, де в оточенні гітлерівців тримав смертельну оборону радянський гарнізон. Командний пункт Коростенський укріпрайону побудований за проектом відомого генерала Дмитра Карбишева, який за основу використав стародавні древлянські підземелля. Роботи над об'єктом «Скеля» розпочалися у 1928 році, закінчилися у 1935-37-х роках, велися вони у величезній секретності. Зараз у цьому приміщенні знаходиться музей військово-історичний комплекс «Скеля», аналогів якому немає в світі. Поруч з об’єктом розгорнута експозиція бойової техніки різних часів, яка постійно поповнюється новими експонатами.

В 2006 році в центрі міста була встановлена скульптура Покрови Божої Матері (автор – І.Зарічний). Це - чи не єдиний православний релігійний пам'ятник в Україні. Коростенці обрали Божу Матір покровителькою міста. На Покрову жителі міста відзначають своє престольне свято.

Працюючи на поліпшення туристичного іміджу міста в Коростені щорічно проводиться Міжнародний фестиваль дерунів. В рамках проведення 2-го Міжнародного фестиваля дерунів в нашому місті у 2009 році було відкрито, напевно, найоригінальнішу міську скульптуру — Пам’ятник Деруну (автор – В. Козиренко). Ця композиція вшановує популярну й улюблену на Поліссі страву – картопляні деруни. І якщо ви не були в Коростені на фестивалі дерунів, значить про приготування цієї страви ви нічого не знаєте!

24 серпня 2012 року до Дня міста та в рамках святкування Дня Незалежності України парк імені М. Островського поповнився ще одним цікавим експонатом — пам’ятником Добрині Микитичу. Більшість вчених вважають, що праобразом билинного Добрині був історичний дядько князя Володимира, брат його матері Малуші, дружини князя Святослава. Автор пам’ятника – скульптор Ігор Зарічний. Фінансував створення і встановлення пам'ятника уродженець Коростеня, бізнесмен Леонід Матусевич.

14 жовтня 2015 року в міському парку відбулося урочисте відкриття пам’ятника Володимиру Хрестителю. Скульптура висотою 3,4 м стоїть на 1,45-метровому п’єдесталі при центральному вході в парк. Обидві частини композиції виготовлені з токівського граніту, матеріалу складного для роботи. Над пам'ятником Володимиру Великому трудились заслужений художник України Віталій Рожик та народний художник України Василь Фещенко.

В Коростені є місце, куди можна прийти як до музею, де зберігаються найдавніші пам'ятки України - геологічні. Тінисті алеї затишного центрального парку ім. М. Островського спускаються до долини річки Уж, прокладеної працьовитою водою в гранітах, яким майже 2 млрд. років. Вигадливо обточені водою і часом скелі та величезні брили створюють надзвичайно мальовничий хаос. А в останні роки в міському парку з'явилися ще й застиглі в камені історичні персонажі, доля яких тісно пов'язана з історією древлянського краю і Київської Русі.

Екскурсію нашим древнім містом ви можете здійснити, скориставшись створеним в бібліотеці-філії №2 бібліоекскурсом «Культурно – історичні пам’ятки міста Коростеня».

Коментарi