Насильство в сім’ї: боротьба без компромісів

2020-04-24

000.154

Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала і скоріш за все, ще дуже довго буде існувати у сучасному суспільстві. Сучасність демонструє такі його приклади, як смерть дітей від голоду, загибель їх під час бомбардувань і обстрілу, міжнародних конфліктів, вбивство в таборах біженців, на побутовому ґрунті. Нерідкі і такі форми насильства, як торгівля дітьми, залучення до жебрацтва, проституція, економічна експлуатація, позбавлення житла, коштів для існування, зневага потребами й інтересами. Діти є найнезахищеною і найуразливішою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме з їх провини діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.

Насильство над дітьми – це широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші.

Часто використовують поняття «жорстоке ставлення щодо дитини», що включає фізичне насильство, інцест і сексуальне насильство, а також психологічно негативне звернення, що може мати на увазі, наприклад, ігнорування дитини або залучення до насильства між батьками чи іншими членами сім’ї.

Жорстоке ставлення до дитини і нехтування її інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті. Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження та

зневажання дітей:

Фізичне насильство – дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета. Фізичне насильство – це також і залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, пропонування їй отруйних речовин або медичних препаратів, які викликають одурманювання (наприклад, снодійного, не виписаного лікарем), а також спроби задушення та потоплення.

Фізичне насильство – це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест – це будь-які сексуальні стосунки взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб.До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції,

порнобізнесу, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата, сестру, далекого родича, друга, вчителя,старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена

владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.

Психологічне (емоційне) насильство – це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів,

приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об’єктивних причин (бідність, психічні хвороби,

недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров’я дитини наслідків.

Діти, що зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких: молодших за віком дітей, на тварин.

Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи їхнього гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками.

Для захисту дітей від злочинних форм фізичного,психічного та сексуального насильства використовують форми законодавства. Кримінальний кодекс України передбачає 10 складів злочинів, які можуть бути здійснені лише проти дітей (7 із них включені до самостійного розділу «Злочини проти сім’ї і неповнолітніх») і 19 складів злочинів, які одночасно спрямовані як проти дітей, так і проти дорослих.

Оцінити поширення різних форм жорстокого поводження з дітьми дозволяють відомості, які можна отримати з декількох джерел: дані кримінальної статистики, результати наукових досліджень, із урахуванням вибіркового вивчення кримінальних справ, узагальнення слідчої і судової практики, а також соціологічні опитування.

Щороку у світі від насильницьких дій батьків і жорстокості помирає близько 2-х тисяч дітей. Майже 2-3 млн. дітей стають жертвами жорстокого або безвідповідального до них ставлення. Проте цю цифру можна вважати заниженою, оскільки діти зазвичай соромляться або бояться розповідати про тих,хто їх карає або ґвалтує. Винуватцями поганого поводження з дітьми у 94,2% є батьки, серед них: 85% - рідні батьки, 60% - жінки, 39% - чоловіки.

Поданий матеріал дозволяє розширити поінформованість із проблемами насильства над дитиною в сім’ї, висвітлює сутність, види та принципи профілактики насильства. Всі разом скажемо «НАСИЛЬСТВУ НІ!!!».

Кiлькiсть переглядiв: 50

Коментарi